Інформація щодо розгляду кримінальних справ з винесенням вироків у лютому 2021 року

У лютому 2021 року Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області було розглянуто 10 кримінальних справ з винесенням вироків.

03.02.2021 року завершено розгляд справи за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України. За результатами розгляду особу визнано не винуватим та виправдано за недоведеністю того, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.
Під час судового розгляду судом було допитано всіх заявлених прокурором свідків та призначено додаткові експертизи, і здобуті з вказаних джерел докази спростували версію подій, викладену в обвинувальному акті.
Розгляд справи здійснювався у закритому судовому засіданні, вирок суду наразі не набрав законної сили та не був опублікований в інтересах потерпілої особи.

04.02.2021 року розглянуто кримінальну справу за обвинуваченням громадянина Л., у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Суть справи: громадянин Л., 12 червня 2019 року в період часу з 22 год. 55 хв. по 23 год. 15 хв., перебуваючи на своєму робочому місці в складському приміщенні пустої тари ПАТ «Коблево» за адресою: вул. Виноградна, 2А, в с. Виноградне, Березанського району Миколаївської області, на підґрунті раптово виниклих неприязних відносин внаслідок словесної сварки з П. з приводу розподілу робочих обов’язків, маючи злочинний умисел, направлений на нанесення останньому тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх намірів та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, взяв біля пресу металеву трубу довжиною 73 см і, підійшовши ззаду, тримаючи металеву трубу у правій руці, наніс П. чотири удари в область потиличної частини голови, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді підшкіряної гематоми в тім’яній області зліва, яка за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, рани в правій тім’яно-потиличній області, перелому пірамідки правої скроневої кістки з крововиливом під м’які мозкові оболонки зліва та забоєм головного мозку, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Результат розгляду: громадянина Л. визнано винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п’ять) років.
Стягнуто з громадянина Л. на користь П. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої вчиненням злочину, 9 602 (дев’ять тисяч шістсот дві) гривні 10 коп., а також в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000 (десять тисяч) гривень.


11.02.2021 року розглянуто кримінальну справу за обвинуваченням громадянина Г., у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Суть справи: неповнолітній громадянин Г., у серпні 2019 року, більш точної дати та часу встановити не представилось можливим, маючи умисел на незаконне придбання, виготовлення та зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів, перебуваючи в полі між селами Сонячне та Кам’янка Очаківського району Миколаївської області, виявив два куща рослин роду конопель, що містять в собі особливо небезпечні наркотичні засоби – каннабіс та смоли каннабісу, після чого зірвав з цих кущів верхівки зі суцвіттям та листям, які переніс до покинутого нежитлового домоволодіння по вулиці Івана Шевченка в селі Кам’янка Очаківського району Миколаївської області для особистого вживання, без мети збуту. В подальшому, перебуваючи на території вказаного домоволодіння, Г. висушив та подрібнив шляхом перетирання вищевказані верхівки з суцвіттям та листям, тим самим виготовив особливо небезпечні наркотичні засоби – каннабіс вагою у перерахунку на висушену речовину не менше 35,714 г, та смолу каннабісу вагою у перерахунку на висушену речовину не менше 25,447 г. Вказані наркотичні засоби Г. незаконно зберігав у двох паперових та одному тканинному згортку до 16 квітня 2020 року, коли ці наркотичні засоби було вилучено під час огляду місця події, а саме огляду особистих речей обвинуваченого.
Крім цього, 14 квітня 2020 року приблизно о 08 год. 05 хв., більш точного часу встановити не представилось можливим, Г., маючи умисел на незаконне пересилання з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів своєму брату , який проживає в Вінницькій області, і про що останній заздалегідь попросив обвинуваченого в ході телефонної розмови, не маючі на меті отримання за це грошової винагороди, перебуваючи по вулиці Івана Шевченка в селі Кам’янка Очаківського району Миколаївської області, передав Г. картонну коробку, в якій, крім іншого, знаходились паперові та тканинний згортки з особливо небезпечними наркотичними засобами – каннабісом та смолою каннабісу, попросивши віднести її до пункту приймання відправлень ТОВ «Нова Пошта», що знаходиться в приміщенні магазину «Мрія» по вулиці Івана Шевченка в селі Кам’янка Очаківського району Миколаївської області, та відправити її даною кур’єрською службою Г., при цьому не пояснюючи Г., що в даному відправленні перебувають особливо небезпечні наркотичні засоби. Після цього Г. віднесла отриману від Г. картонну коробку з особливо небезпечними наркотичними засобами до пункту приймання відправлень посилок ТОВ «Нова Пошта», де передала її Т. для відправлення Г.. За вказаних обставин Г. виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення даного злочину до кінця, однак при отриманні вказаного відправлення в Очаківському відділенні № 1 ТОВ «Нова Пошта» воно викликало підозру у працівників вказаної організації, і тому 16 квітня 2020 року було повернуто до пункту приймання відправлень посилок ТОВ «Нова Пошта» в селі Кам’янка Очаківського району Миколаївської області та того ж самого дня передано особисто в руки Г..
Результат розгляду: громадянина Г. визнано винним у пред’явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та призначено йому покарання:
– за ч. 1 ст. 309 КК України – у виді штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п’ятдесяти) гривень;
– за ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, – у виді позбавлення волі строком на п’ять років з конфіскацією майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено громадянину Г. за сукупністю кримінальних правопорушень покарання у виді позбавлення волі строком на п’ять років з конфіскацією майна.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України громадянина Г. від відбуття призначеного покарання звільнено, якщо він протягом двох років від дня проголошення вироку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконуватиме покладені на нього судом обов’язки.
Стягнуто з Г. судові витрати за проведення судово-хімічної експертизи у сумі 1 144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривні 15 копійок на користь держави.

15.02.2021 року розглянуто кримінальну справу за обвинуваченням громадянина Г., у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Суть справи: громадянин Г., 09 вересня 2020 року приблизно о 15 год. 30 хв., більш точного часу не встановлено, перебуваючи на відкритій ділянці поля у межах с. Червоне Парутине Очаківського району Миколаївської області, домовився про надання допомоги в транспортуванні кавунів із Г. на транспортному засобі марки «Mercedes-Benz-207», що перебував у користуванні останнього та на праві приватної власності належить К.. Реалізуючи заплановане, Г. на вказаному транспортному засобі вирушив на заздалегідь обумовлене місце зустрічі – на відкриту ділянку поля у межах с. Червоне Парутине Очаківського району Миколаївської області. Приблизно о 16 год. 30 хв., під час приїзду на вказане місце зустрічі, неподалік с. Червоне Парутине Очаківського району Миколаївської області, автомобіль зупинився через технічні проблеми, а саме через несправність коробки передач. Діючи з метою надання допомоги з ремонту зазначеного вище транспортного засобу, громадянин Г. запропонував проїхати до с. Червоне Парутине Очаківського району Миколаївської області. Під час вищезазначених дій, в період часу з 16 год. 30 хв. по 17 год. 30 хв. у обвинуваченого виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння автомобілем потерпілого, реалізуючи який, громадянин Г. шляхом фальсифікації волі потерпілого, діючи умисно та протиправно, ввівши в оману Г., шляхом створення у останнього уявного переконання в тому, що він самостійно завантажить кавуни, які знаходились на земельній ділянці поблизу с. Червоне Парутине, маючи на меті дійсний умисел використати вищевказаний транспортний засіб для поїздки у власних цілях та інтересах, здійснюючи таким чином його незаконне використання, сів за кермо автомобіля марки «Mercedes-Benz-207», отримавши таким чином фактичне право керування даним транспортним засобом, незаконно заволодів ним та поїхав в напрямку смт. Макарів Київської області, яким у подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальний збиток на суму111880 грн.
Результат розгляду: громадянина Г. визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.
На підставі ст. 75 КК України громадянина Г. від відбуття призначеного покарання звільнити, якщо він протягом одного року від дня проголошення вироку не вчинить нового злочину та виконуватиме покладені на нього судом обов’язки.
Стягнуто з громадянина Г. судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи у сумі 1307 (одна тисяча триста сім) гривень 60 копійок на користь держави.

16.02.2021 року розглянуто кримінальну справу за обвинуваченням громадянина О., у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 249 КК України.
Суть справи: громадянин О., в ніч з 27 серпня на 28 серпня 2019 року (більш точну годину в ході досудового розслідування не встановлено), маючи умисел на незаконне зайняття рибним промислом, з корисних мотивів, з метою незаконного вилову риби без наявності законного дозволу на вилов водних біоресурсів, повністю розуміючи та усвідомлюючи кримінальну караність за це, взявши із собою завчасно підготовлені 3 месинові сітки, що представляють собою незаконні знаряддя лову, направився до акваторії Дніпровсько-Бузького лиману, в районі с. Іванівка, Очаківського р-ну, Миколаївської області.
Реалізуючи свій злочинний корисний умисел, направлений на незаконне зайняття рибним промислом, громадянин О., прибувши до акваторії Дніпровсько-Бузького лиману, в районі с. Іванівка, Очаківського р-ну, Миколаївської області, встановив у воді 3 месинові сітки, які представляють собою - незаконні знаряддя лову. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на незаконне зайняття рибним промислом з корисливих мотивів, громадянин О. 28 березня 2019 року приблизно о 04:00 годин, використовуючи незаконне знаряддя лову, а саме три месинові сітки, видобув з акваторії Дніпровсько-Бузького лиману велику кількість живих водних біоресурсів, а саме: рибу "піленгас (молодь)" в кількості 25 шт., рибу "пузанок" в кількості 6 шт., рибу "карась сріблястий" в кількості 1 шт., рибу "атерина" в кількості 24 шт., рибу "бичок" в кількості 1 шт., рибу "кефаль (сингіль)" в кількості 11 шт., рибу "окунь (сонячний)" в кількості 1 шт.
Результат розгляду: громадянина О. визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі строком на один рік.
На підставі ст. 75 КК України громадянина О. звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на один рік.

22.02.2021 року розглянуто кримінальну справу за обвинуваченням громадянина К., у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Суть справи: громадянин К., в період часу з 2014 року по 07 серпня 2019 року, більш точної дати не встановлено, перебуваючи в с. Широкине Донецької області, більш точного місця не встановлено, маючи умисел на придбання вогнепальної зброї, шляхом безоплатного привласнення, тобто знахідки, придбав травматичний пістолет марки «Stalker» 4918-UK № 0417 - 001024, калібру 9 мм. В подальшому, переслідуючи умисел на незаконне зберігання вогнепальної зброї, усвідомлюючи протиправність своїх дій, громадянин К., приїхавши до м. Львова до місця свого проживання, перевіз знайдений ним пістолет та залишив його разом з магазином та набоями собі на зберігання. Після цього громадянин К. 07 серпня 2019 року приблизно о 23 год. 43 хв., більш точного часу не встановлено, продовжуючи свої протиправні дії, пов’язані із незаконним поводженням зі зброєю, маючи умисел, направлений на носіння вогнепальної зброї, перебуваючи в м. Очакові Миколаївської області та прямуючи по вулиці Приморський спуск в сторону вулиці Соборної, був зупинений співробітниками поліції з приводу відпрацювання повідомлення зі служби «102» стосовно стрільби. В результаті цього в нього було виявлено та вилучено предмет чорного кольору, зовні схожий на травматичний пістолет марки «Stalker» 4918-UK № 0417-001024, калібру 9 мм та магазин з двома патронами калібру 9 мм, без підтверджуючих правовстановлюючих документів, який є вогнепальною зброєю – переробленим самозарядним пістолетом, виготовленим шляхом переробки саморобним способом стартового пістолету «Stalker 4918 - UK» № 0417-001024, калібру 9 мм Р.А.К., виробництва фірми «Atak Silah San. Tie. Ltd. Sti.», Туреччина, до конструкції якого внесені зміни, а саме відсутні конструктивні елементи, що виключають можливість здійснення пострілу кулевими снарядами (заглушка) та наскрізний отвір у стволі, запресований металевою вставкою.
Результат розгляду: громадянина К. визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.
На підставі ст. 75 КК України громадянина К. від відбуття призначеного покарання звільнити, якщо він протягом одного року від дня проголошення вироку не вчинить нового злочину та виконуватиме покладені на нього судом обов’язки.
Стягнуто з громадянина К. судові витрати за проведення судової експертизи зброї у сумі 1099 (однієї тисячі дев’яносто дев’ять) гривень 07 копійок на користь держави.

23.02.2021 року розглянуто кримінальну справу за обвинуваченням громадянина Б., у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.
Суть справи: громадянин Б., 11 лютого 2015 року був призваний Лозівським районним військовим комісаріатом Харківської області для проходження військової служби за мобілізацією. Наказом командира військової частини, що дислокується в м. Очакові Миколаївської області, сержант Б. був зарахований до списків особового складу зазначеної частини, поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду. З моменту видання виконуючим обов’язки Президента України Указу «Про часткову мобілізацію» № 303/2014 від 17 березня 2014 року на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу, про що обвинуваченому Б. достеменно було відомо. 09 березня 2016 року о 07 год. сержант Б., діючи з метою тимчасово ухилитися від виконання обов’язків військової служби, самовільно залишив територію військової частини та вибув до фактичного місця проживання за адресою: Харківська область, м. Лозова, де проводив час на власний розсуд, не пов’язуючи його з виконанням обов’язків військової служби. 06 червня 2016 року о 09 год. громадянин Б. добровільно з’явився до військової прокуратури Миколаївського гарнізону із зізнанням про вчинення ним злочину та того ж дня вибув до військової частини та приступив до виконання службових обов’язків.
Результат розгляду: громадянина Б. визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.
На підставі ст. 75 КК України громадянина Б. від відбуття призначеного покарання звільнити, якщо він протягом одного року від дня проголошення вироку не вчинить нового злочину та виконуватиме покладені на нього судом обов’язки.

24.02.2021 року розглянуто кримінальну справу за обвинуваченням громадянина У., у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 402 КК України.
Суть справи: громадянин У., 28 травня 2020 року уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України та наказами командира військової частини , що дислокується в місті Очакові Миколаївської області, його було зараховано до списків особового складу зазначеної частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду. З моменту видання виконуючим обов’язки Президента України Указу «Про часткову мобілізацію» № 303/2014 від 17 березня 2014 року на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу, про що обвинуваченому У. достеменно було відомо. 25 червня 2020 року під час ранкового шикування громадянин У., знаходячись в строю біля казарми військової частини, діючи умисно, в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 28, 30, 37, 49, 127, 128, 129, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, порушуючи військову дисципліну, не вдаючись до обману, відкрито, у присутності інших військовослужбовців без поважних причин відмовився виконати доведений йому письмовий законний наказ командира військової частини, відповідно до якого він повинен був заступити в добовий наряд помічником чергового контрольно-пропускного пункту військової частини. Крім того, громадянин У. 02 липня 2020 року під час ранкового шикування, знаходячись в строю біля казарми військової частини, діючи повторно, в порушення вищевказаних вимог закону, порушуючи військову дисципліну, не вдаючись до обману, відкрито, у присутності інших військовослужбовців без поважних причин відмовився виконати доведений йому письмовий законний наказ командира військової частини, відповідно до якого він повинен був заступити в добовий наряд помічником чергового контрольно-пропускного пункту військової частини.
Результат розгляду: громадянина У. визнано винним у пред’явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 402 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на п’ять років.
На підставі ст. 75 КК України громадянина У. від відбуття призначеного покарання звільнити, якщо він протягом одного року від дня проголошення вироку не вчинить нового злочину та виконуватиме покладені на нього судом обов’язки.

25.02.2021 року розглянуто кримінальну справу за обвинуваченням громадянина К., у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України.
Суть справи: громадянина К. 01 листопада 2017 року було засуджено вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. 03 червня 2020 року вказане покарання було замінено на громадські роботи строком 50 годин. На підставі розпорядження суду 16 червня 2020 року громадянина К. було взято на облік до Очаківського МРС філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській області. 18 червня 2020 року останньому було роз’яснено порядок та умови відбування покарання та вручено направлення до Чорноморської сільської ради об’єднаної територіальної громади Очаківського району Миколаївської області, де останній мав з 24 червня 2020 року за розпорядженням голови Чорноморської сільської ради ОТГ приступити до відбування громадських робіт з благоустрою на території села Чорноморка та відповідно до графіку виконання робіт працювати не більше 4 робочих годин щоденно. За ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт громадянину К. 06 липня 2020 року було винесено письмове попередження про притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 40 КВК України, яке йому було оголошено під підпис, та повторно вручено направлення до Чорноморської сільської ради ОТГ. Разом із тим, громадянин К., не реагуючи на вказане попередження, маючи умисел на злісне ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, достовірно знаючи про призначене судом покарання та будучи ознайомленим з порядком та умовами його відбування, а також попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 389 КК України за ухилення від відбування покарання, умисно, без поважних причин не звернувся з повторним направленням до Чорноморської сільської ради ОТГ Очаківського району Миколаївської області та не виходив на роботу згідно із затвердженим графіком відбування покарання, призначеного рішенням суду.
Результат розгляду: громадянина К. визнано винним у пред’явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, та призначено покарання у виді обмеження волі строком на один рік.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання відповідно до ч. 1 ст. 72 КК України, повністю приєднано невідбуте покарання за вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 листопада 2017 року, призначено громадянину К. покарання за сукупністю вироків у виді обмеження волі строком на один рік шість днів.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання, у відповідності до ч. 1 ст. 72 КК України, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 січня 2021 року та остаточно призначено громадянину К. покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком на сім років.

26.02.2021 року розглянуто кримінальну справу за обвинуваченням громадянина М., у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Суть справи: громадянин М., 11 липня 2020 року в період часу з 17 год. до 17 год. 20 хв., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, перебуваючи на території бази відпочинку «Чорноморка», що розташована за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, с. Чорноморка, вул. Лагерна коса, 1, шляхом зламу вхідних дверей проник до приміщення будинку для відпочиваючих № 217, звідки таємно викрав майно К., а саме мобільний телефон марки «HTC» моделі «DESIRE 820 (OPFJ400)» вартістю 1450 грн. та грошові кошти в сумі 1000 грн. та 100 доларів США.
Результат розгляду: громадянина М. визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.
На підставі ст. 75 КК України громадянина М. від відбуття призначеного покарання звільнити, якщо він протягом одного року від дня проголошення вироку не вчинить нового злочину та виконуватиме покладені на нього судом обов’язки.

Інформація пресслужби суду