Домашнє насильство: Верховний суд визначився з поняттям «систематичність»

6 грудня 2017 року Верховною Радою прийнятий Закон (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2227-19#Text), яким за вчинення домашнього насильства, окрім раніше встановленої адміністративної, тепер передбачена і кримінальна відповідальність.

З метою розмежування складів адміністративного і кримінального правопорушень, аналізуємо національне законодавство та судову практику.

Так, розділ ІІ Особливої частини Кримінального кодексу України доповнено статтею 126-1, диспозиція якої визначає домашнє насильство як умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

Вказаний Закон набув чинності через рік з дня його опублікування, однак все ще викликає багато дискусій серед практикуючих юристів щодо критеріїв систематичності та джерел доказування окремих фактів прояву домашнього насильства.

 У своїй постанові від 25 лютого 2021 року у справі № 583/3295/19 Верховний суд зазначив: “словосполучення «систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства» описує діяння. Закінченим кримінальне правопорушення вважається з моменту вчинення хоча б однієї із трьох форм насильства (фізичного, психологічного чи економічного) втретє, у результаті чого настав хоча б один із вказаних в законі наслідків.”

 Отже, систематичність як складова об’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України, полягає у вчиненні трьох і більше епізодів, тоді як для настання адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 173-2 КУпАП, достатньо одного випадку.

У вказаному рішенні Верховний суд також дійшов висновку, що притягнення особи до адміністративної відповідальності та подальше її притягнення до кримінальної відповідальності по тих самих епізодах через їх систематичність не є порушенням принципу “non bis in idem”, який закріплено у статті 61 Конституції України як гарантію того, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Верховний суд зазначив, що “шкода фізичному або психологічному здоров’ю потерпілої особи, передбачена 173-2 КУпАП, саме з метою відмежування від шкоди, визначеної ст. 126-1 КК України, не охоплюється поняттям «фізичні або психологічні страждання, втрата працездатності, емоційна залежність, погіршення якості життя потерпілої особи”.

Отже, шкода від кримінального правопорушення виникає саме внаслідок систематичності дій кривдника, що не виключає подальшого його притягнення до кримінальної відповідальності та використання судових рішень у справах про адміністративні правопорушення як доказ вчинення протиправних дій. 

З повним текстом рішення Верховного суду можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/95213443